У плінтуса важлива місія – приховувати щілини в стиках підлогового покриття. Це функціональний елемент, який полегшує процес прибирання та візуальна сполучна ланка між обробкою стін і підлоги. Його висота може варіюватися від 3 до 30 сантиметрів. Колір плінтуса можна підібрати в тон підлоги, стін, дверей, ліпнини або іншого елементу інтер’єру. Його можна замаскувати або зробити акцентом, підібрати різний рельєф і текстуру. Але для початку варто визначитися з вибором матеріалу. Луцьк Будівельний розповідає, який плінтус вибрати для підлоги.
Самий економний варіант. Такий плінтус, як правило, підбирають в пару демократичному ламінату та бюджетному лінолеуму. Для ковроліну можна знайти спеціальну модель у вигляді Г-подібного бордюру, в який вставляють ковролін, заводячи його на стіну, сам плінтус при цьому не видно.
Кріпильна частина стандартного жорсткого пластикового плінтуса фіксується саморізами, лицьова сторона залишається гладкою, на торцях і кутах використовують спеціальні заглушки.
З плюсів: широка варіативність відтінків і рельєфів, можна підібрати модель з прихованим кабель-каналом, куди сховається проводка.
Такі плінтуси не схильні до гниття, не бояться перепадів температур і вологи, а значить можуть зайняти своє місце на кухні та у ванній кімнаті. Але особливою міцністю пластиковий плінтус не відрізняється – ніжки меблів або насадка пилососа можуть легко завдати йому шкоди.
Як вибрати плінтус для підлоги, якщо бюджет обмежений, а підлога натуральна? Поєднувати пластиковий плінтус з паркетною дошкою – все одно що дешеве взуття з дорогим костюмом. Доступним і екологічно чистим варіантом стане плінтус з МДФ.
Плита МДФ, виготовлена з пресованої деревної тирси, може бути забарвлена, покрита тонким шаром шпону або ламінована плівкою – плінтус МДФ може відповідати запитам різних інтер’єрних стилів.
Такий плінтус кріпиться до стіни на спеціальних скобах або на саморізах без капелюшків. Другий варіант забезпечує більш щільне прилягання. Також допустимо варіант кріплення на рідкі цвяхи.
За властивостями плінтус з МДФ багато в чому не поступається дерев’яному, а в чомусь навіть його перевершує. Він не боїться сонячних променів, вологи і перепадів температур, простий в монтажі та догляді. Ще один приємний плюс: антистатичність матеріалу.
Але, як і пластик, МДФ демонструє певну крихкість, механічні дії на такий плінтус можуть пошкодити чи подряпати. До плінтуса з масиву, в плані міцності, МДФ далеко.
МДФ – не найкращий вибір для криволінійних приміщень. Його можна погнути тільки за допомогою внутрішніх насічок, які будуть помітні і зовні, що не кращим чином позначитися на зовнішньому вигляді плінтуса.
Який матеріал вибрати для плінтуса, якщо бюджет вас не обмежує? Масив.
Варіантів безліч: від щодо бюджетної сосни до серйозного масиву з дуба. Такий плінтус стане гідною парою для масивної дошки та штучного паркету. Його можна точно тонувати в колір підлоги, стінової панелі або дверного полотна.
Плінтус з масиву дерева кріпиться на саморізи або рідкі цвяхи. Цей варіант підходить для приміщень складної конфігурації з закругленнями стін.
Масив – це плінтус-довгожитель, який не боїться випадкового зіткнення з насадкою пилососа, однак він же проявляє чутливість до перепадів температур і підвищеної вологості. Для кухні та ванної кімнати масив – не варіант.
Можна трохи заощадити і віддати перевагу плінтусу з масиву шпонованого. Такий плінтус часто використовують за принципом паркетної дошки: зверху цінна порода дерева, основа з бюджетної ялини або сосни.
Гарний як для стелі, так і для підлоги. Поліуретановий плінтус відрізняється солідним строком служби і невибагливістю в побуті.
Поліуретан байдужий до вологості і перепадів температур, не дивно, що його часто використовують на стиках кухонних стільниць.
Його легко монтувати, можна пофарбувати в будь-який колір, підібрати різну висоту і рельєф. Можна знайти модель з кабель-каналом і гнучкими можливостями для приміщень із закругленими ділянками. Та найкраще звернутися до професіоналів.
Експлуатаційні характеристики поліуретану на висоті, але у нього є стильові протипоказання:
Імітація текстури натурального дерева недоступна для цього матеріалу, а значить пару з дерев’яною підлогою в інтер’єрах, схильних до класичних рішень, йому не скласти.
Ми перерахували тільки найбільш ходові матеріали для підлогових плінтусів. Серед менш популярних альтернатив: плінтус з керамічної плитки, брутальний металевий плінтус і гнучка стрічка з пробки.
Ще один варіант: обійтися без плінтуса. Для такого рішення буде потрібно штроблення стін. У штробу вставляють світловідбиваючий куточок з металу, туди заводиться дошка з дотриманням достатнього технологічного зазору. Ламінат без плінтуса можна укласти за допомогою коркового компенсатора.
Відмова від плінтус не здешевлює проект, скоріше навпаки, але таке рішення дуже ефектно виглядає в мінімалістичний просторах.