Регулярний стиль саду має давню історію. Він виник у Франції в XVII столітті і застосовувався в садово-парковому мистецтві для створення парків і садів при палацах і замках. Такий сад вимагає великих і рівних площ, і створити його – справа дуже затратна і по коштах, і по вкладенню людської праці і часу.
Але і на невеликих ділянках цілком можна використовувати окремі елементи цього стилю. Наприклад, така форма озеленення підійде для оформлення парадного входу в красивий особняк. Зауважимо, що вона повинна поєднуватися зі стилем самої будови, і, наприклад, абсолютно не прийнятна для дерев’яного рубаного будинку, яким би великим він не був.
Всі елементи такого саду виконуються у вигляді геометричних фігур і мають чіткі і правильні контури. Обов’язково повинні бути присутні алеї.
Якщо в саду є альтанка, то в її конструкції бажано застосувати ковані металеві або дерев’яні різьблені декоративні елементи.
Такі ж фрагменти будуть доречні і в складі огорож. Інший варіант – литий паркан, виконаний в строгій класичній манері.
У саду, виконаного в регулярному стилі, завжди є один обов’язковий елемент, званий «партер». Він являє собою єдину парадну композицію, що складається з клумб, газонів і водойм. Тут може розміщуватися також фонтан або скульптура.
Справжній парадний партер займає великий простір, і всю композицію цілком можна побачити тільки з вікон верхнього поверху будинку. Але найпростіший партер сьогодні часто виконують поряд з багатьма приватними будинками і котеджами – це доглянутий газон правильної форми, обмежений по периметру бордюром або квітковими клумбами.
Одним з обов’язкових елементів партеру є квітники. Вони можуть розташовуватися окремо або оточувати скульптурну групу, фонтан або великий вазон, представляючи собою досить складну композицію і хитромудру форму.
Якщо в складі регулярного саду є водоймище, то воно обов’язково має форму правильної геометричної фігури. Велика водойма може складатися з декількох рівнів, виконаних у вигляді ступенів. Для їх реалізації варто звернутись до професіоналів.
Саду, оформленому в регулярному стилі, не обійтися без живоплотів. Вони повинні бути завжди акуратно підстрижені, так як виконуються у вигляді чітких геометричних малюнків.
Стрижкою можуть бути створені арки і башточки, і навіть закриті від сторонніх очей «кабінети». З таких зелених стін виходять справжні лабіринти.
У такому саду, як правило, використовують рослини, які мають декоративне листя. Інший критерій – максимально довгий термін цвітіння.
До дерев, яким методом стрижки можна надавати цікаві форми, перш за все, відносяться самшит, барбарис, тис, туя та ялівець. Однак не варто захоплюватися великою різноманітністю посадок – досить використовувати в композиціях від двох до трьох видів.
При створенні квітників для цих садів важлива строгість форми. А ще для такого саду характерні арабески – клумби, що складаються з низькорослих рослин. Це можуть бути яскраві шиловидні флокси, лобелії, колеус або агератуми.
Якщо потрібні рослини, які цвітуть навесні, то використовуються звичайні для цього часу цибулинні. Влітку ж їх змінять яскраво квітучі однорічники. Для газонів, як правило, вибирають пару видів низькорослих трав з вузькими і дрібним листям.
Регулярний стиль саду підійде не всім. Якщо вам подобається парадність і пишність в оформленні території і житла, якщо ваша ділянка розташована на рівній території-то це для вас. Якщо у вас мало інтересу (або коштів) для того, щоб підтримувати свій регулярний сад а-ля Версаль в ідеальному порядку – тоді регулярний стиль саду вам підійде.
Щоб ви не обрали-звертайтесьу Наш Сервіс і ми допоможемо вам.